«Бути на Землі людиною»

Виховна година
«Бути на Землі людиною»

(рекомендовані інформаційні матеріали для проведення класними керівниками виховної години з метою виховання у студентської молоді людяності, гуманізму у стосунках, доброзичливості, поваги до людей, великодушності та самопожертви, скромності; навчати студентів оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги, пробуджувати у студентів щирий інтерес до всього корисного, морального; бажання назавжди зберегти людську гідність).

 Класний керівник:

Милосердя... Це те слово, до якого ми останнім часом звертаємось все частіше. Чому? Тому що наше суспільство вже втомилося від грубощів, несправедливості, розбещеності, черствості душ людських, жорстокості. Невже ми забули, що ми люди? Здатність бути совісним – це здатність бути милосердним. Перед добрими, лагідними очима, вчинками, словами не встоїть жодне жорстоке серце.

Милосердя, доброта. Ще з часів давньоруських була вона в традиціях нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважалося допомагати нещасному, знедоленому, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого і каліку, захистити скривдженого.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про тяжку біду.

Бо доброта, не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти!

Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні і твердь не хитається під ногами. Милосердя і доброта, як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило свою цінність? Невже для того, щоб виіскрити доброту із наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба у повсякденному житті ми не можемо бути милосердними? Чи поруч немає людей, яким потрібна допомога, чуйність і розуміння?

В Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тис. не здатні себе обслуговувати, 15 тис. проживає у будинках-інтернатах. Їх об'єднує немічність і самотність. У злиднях живуть сьогодні 1,5 млн. наших земляків. Вони існують у жахливих умовах. Цифри ці сумні. Але це правда життя.

Адже люди страждають не лише тоді, коли немає що їсти, не менші страждання - душевні. Тому

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану,

(Чи перший біль, чи то останній)

Коли б то знати наперед,

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком,

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві!

Кажімо більше ніжних слів!

1-й студент:

Лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні, а часом і цілком здорові люди, але в яких душа черства і глуха до чужого горя. Лікування добротою потрібне і тим, хто не бачить і не чує чужої кривди, болю, горя, несправедливості.

Не нарікай на глухість душ людських,

І не гостри в злобі на них зубів,

А ти що людям доброго зробив?

Що вимагаєш доброти від них?

Чого мовчиш, подумай і збагни,

Але уже з низької висоти.

І зваж, і переваж, а хто є ти?

І зваживши, нікого не вини,

А сам в своє нутро душі загаянь,

Чи там хоч раз добром світила рать?

І променем світилося святим?

І ти збагнеш, що до твоїх страждань

Не відгукнеться власна глухомань.

А ти шукаєш в людях доброти.

Друзі! Поряд з нами живуть, а часто і доживають останні дні ті, кому допомогти можемо я і ти, наші друзі, сусіди. І допомогти можна сьогодні, зараз, бо завтра буде пізно.

2-й студент:

Навчаймося добра, як вчаться мови діти, -

Щоб потім все життя його творить святе,

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.

Класний керівник:

Кожен народ, кожне плем'я, людина має якісь святині. У нашого народу це перш за все - пошана до матері.

Приказка говорить, що мати тримає хату за три кути, а батько за один. Усі клопоти по дому, виховання дітей - на плечах матері.

Вона, заради своїх дітей, віддає своє здоров'я, свій час, жертвуючи часом і своїм життям. Мати - це той вогонь, який зігріває хату щирою любов'ю, затишком, який єднає всіх членів родини.

3-й студент:

Знаємо, який холод віє по хаті, коли не стає матері. Мама - символ всього найкращого, найріднішого. Мати й батько - найрідніші, найближчі люди. Вони дали нам життя, вчать нас людяності, доброті, милосердю, вкладають у наші вуста добрі слова.

4-й студент:

Чи є в світі, що світліше,

Як мамині очі

Що все зорять за дітками

Вдень і серед ночі?

Чи є в світі, що миліше

Як мамині руки?

Що працюють для дитини

Щиро, без принуки?

Чи є в світі що щиріше,

Як серденько мами,

Яке б'ється для дитини днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від рання.

5-й студент:

Мати - це перше слово, яке з радістю і посмішкою вимовляє дитина. Мама - це те слово, яке найчастіше вимовляє людина у хвилину горя і страждання. Кожна мама несе в своєму серці любов. Безмежна її ніжність та вірність. Якби стільки доброти, скільки випромінює серце мами, розповсюдилось на всіх, зло загинуло б на землі.

6-й студент:

Посивілі від горя матері... Ніякою мірою не виміряти, нічим не вилікувати незагоєних ран материнської душі. Та до її щедрот тягнеться все живе. Мати - вічність життя. То ж кажіть своїм матерям ласкаві слова щодня і щогодини, бо хто ж боронить вас від бід, та й від самого себе. Недаремно, в народі кажуть «Болить у дитини пальчик, а в матері - серце».

7-й студент:

Крізь дощі, крізь сніги і тумани,

Чи дороги туман обснує,

Приїжджайте частіше до мами,

Повертайтесь в дитинство своє.

Забувайте обов'язок, втому.

Не марнуйте дрібницями дні,

Приїжджайте до рідного дому,

Розвесняйте в нім душі свої.

Там ростуть чорнобривці і м'ята,

Де пройшли ваші дні золоті,

Лиш не можуть там вічними стати

Руки мамині - крила святі.

Щоб не мучила совість по тому,

Не приносьте батькам ви печаль,

Бо для них ви - сонячний промінь,

Тож не гасніть у рідних очах!

8-й студент:

Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань. Все, що тобі дають батько та мати, - це їхня праця, піт, утома. Вмій поважати працю батьків.

Найбільше щастя для матері та батька - твоє щастя, твоє життя, працьовитість. Якщо люди вважають дитину недоброю - це велике горе для твоїх матері і батька. По-справжньому любити їх - означає приносити в дім мир та спокій.

9-й студент:

Твоя сім'я - це не тільки батько і матір. Це й ви - діти. Це твоя поведінка, твої вчинки. Запитуй у батька та мами дозволу на те, що без них тобі робити не можна або ж не тактовно. Справжня свобода сина чи дочки - бути слухняними. Підкорення волі батьків - перша школа громадянського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не навчишся підкорятися волі батьків, то не можеш стати стійким, мужнім громадянином, дисциплінованим трудівником, вірним батьком: своїх дітей.

10-й студент:

«Три нещастя є у людини» - говорить народна мудрість. Це: старість, смерть, лихі діти.

Старість - невідворотна, смерть - невмолима. Перед цими нещастями не закриєш двері свого дому. Лихі діти. Вберегти дім від лихих дітей можна і треба. І це залежить не лише від ваших батьків, а й від вас, від вашого бажання.

Що ж, по-вашому, означає не бути «лихими дітьми»? (Перегляд і обговорення фрагментів фільмів на мультимедійному проекторі)

Бути добрими дітьми, означає не допустити, щоб старість батька і мами була отруєна твоїми поганими вчинками. Вчися відчувати найважчі душевні муки мами і батька. їхня хвороба - твоє горе. їхні невдачі і неприємності на роботі - твої неприємності. Вмій бути добрим і чуйним у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків!

Пам'ятай, що ранню старість і хвороби батькам приносить не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки! Будьте гідними!

 

Десять «НЕ» В. Сухомлинського

$1  Не можна ледарювати, коли всі працюють.

$1  Не можна сміятися над старістю, про старість говорять тільки з повагою.

$1  Не можна сперечатися зі старими людьми.

$1  Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі

$1  Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

$1  Не можна робити того, що засуджують старші.

$1  Не можна залишати рідну людину одинокою:

$1  Не можна сідати до столу, не запитавши, чи їли інші.

$1  Не можна сидіти, коли старші стоять.

 

Рефлексія

Що означає бути людиною? (відповіді студентів)

(Приклади відповідей студентів:

$1  Бути благородним.

$1  Горіти заради іншого так, як горить свічка.

$1  Бути надією для будь-якого подорожнього.

$1  Допомагати іншим, турбуватись один про одного.

$1  Допомагати кожному в біді.

$1  Своїми діями примножувати кількість щасливих людей на Землі.

$1  Не бути слабкодухим, безпринципним.

$1  Не бути байдужим.

•Мати в душі святині та істини, яким уклоняються справжні люди всього світу).

Хто знає вислови народної мудрості чи відомих учених, філософів про людську гідність, великодушність, повагу до людей, доброзичливість?

(Приклади відповідей студентів із «Скарбнички мудрості»:

$1üЖиття, так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст (Сенека).

$1üВід руки, що дарує троянди, завжди віє їх ароматом (Китайське прислів'я).

$1üУсяку людину слід судити за її справами (Сервантес).

$1üГенії шукають перешкоди, а перешкоди створюють геніїв (Р.Роман).

$1üЛюди не народжуються, а стають тими, ким вони є (Гельвецій).

$1üТоді людина стане кращою, якщо ви покажете їй, якою вона є (А. Чехов).

$1üНе бійся друзів - найгірше, що вони можуть зробити - це зрадити тебе.

$1üНе бійся ворогів – найгірше, що вони можуть зробити – це вбити тебе. 

$1üБійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство.)

 

Олена Гладченко, заступник директора з виховної роботи
ВСП «НК ТДАТУ»