Історія бібліотеки

  • Печать

Бібліотека – місце роботи,
«храм думки» і науково-дослідний центр,
лабораторія і музей, вища школа
і місце високих радощів, світ розуму і очей.


 Ще за часів Київської Русі бібліотека була невід’ємною складовою навчального закладу, починаючи зі “шкіл грамотності ” при церквах, книгозбірень Острозької та Києво-Могилянської академії, братств, перших університетів, навчальних закладів різних типів і видів, відіграючи значну роль в укладенні фундаменту інтелекту нашого народу.
  Скарбницею духовних багатств людства завжди була й буде книга – невичерпне джерело знань.
   Історія бібліотек могла б стати дуже промовистим коментарем до всієї історії людства – його духовного інтелектуального зростання з усіма злетами й “падіннями ”, здобутками та втратами. Доля бібліотеки, хоч і не завжди прямо, але чутливо й безпомилково відбиває долю суспільства.
  Під час Жовтневої революції та громадянської війни бібліотеки практично перестали функціонувати. Після закінчення громадянської війни почалося відродження бібліотек згідно з відповідним рішенням радянського уряду, в яких великого значення в культурному будівництві надавалося саме розвитку бібліотечної справи в учбових закладах.
   Це ми можемо побачити на прикладі історії бібліотеки Ногайського коледжу.
   У січні 1921 року в м. Ногайську на базі реального училища був створений Ногайський сільськогосподарський технікум. Його урочисте відкриття відбулося 23 січня в міському театрі.
  Саме з цього моменту починає своє функціонування й бібліотека. Вона розташувалась в невеличкій кімнаті.
Книжковий фонд бібліотеки налічував до 2 тис. книг.
  Джерела комплектування:
- книжки з ремісницького училища;
- книжки з Преславського національного технікуму полеводства;
- з реального училища.
  Це були видання з питань сільського господарства, навчальна література, художня тощо. Серед них були цінні й рідкісні видання.
З 1921-1924рр. у бібліотеці працював один співробітник – завідувач. В його обов’язки входило: подання відвідувачам необхідних роз’яснень і порад, нагляд за порядком, складання систематичного каталогу, ведення книг, облік виданих читачам книг на дім. При виборі бібліотекаря не встановлювався освітній ценз. Вважалось, що обов’язки завідувача будуть не складними та їх можна суміщати з іншими заняттями (наприклад, з викладацькою діяльністю). Але згодом виявилось, що “завідування бібліотекою” є дуже складна самостійна праця, продуктивність якої залежить більшою мірою від можливостей меншого сумісництва посади завідуючого з іншими обов’язками.
  Тому з 1930 року в бібліотеці працює один співробітник, який займається тільки бібліотечною роботою.
  У зв’язку з тим, що кількість спеціальностей у технікумі розширювалось, збільшувалась кількість студентів, виникає потреба в поповненні фонду бібліотеки та створенні читальної зали.
Тим більше, цей період співпадає (1929 – 1939 рр.) з періодом створення колгоспних бібліотек, хат – читалень, діяльність яких була спрямована на утвердження нового суспільного ладу, популяризацію “агроколгоспної, технічної книжки та книжки пролетарських письменників ”.
  Тому в кінці 30-х років для бібліотеки було виділене інше приміщення, яке мало абонемент та читальну залу. Завдяки державній підтримці та приєднанню Ногайського технікуму до Преславського національного технікуму, фонд бібліотеки збільшився і налічував 25 (!) тис. примірників.
Процес подальшого розвитку технікуму як і її бібліотеки призупинився під час Великої Вітчизняної війни.
   У 1941 році технікум евакуйований за маршрутом указаним Наркомземом України в місто Сталінград.
Довідка: з жовтня 1941 року по вересень 1943 року Ногайський район був окупований німецькими загарбниками. Відступаючи, фашисти зруйнували і знищили майже все…

    Але приміщенню технікуму пощастило. Воно залишилось неушкодженим.
Тільки 20 квітня 1944 року технікум відновив свою роботу. Що стосується бібліотеки, то при транспортуванні частина фонду була загублена.
Незважаючи на те, що життя на визволеній території поступово входило в колію, технікум не мав коштів для закупівлі літератури, та її ніде було придбати.
   Був організований збір книг серед населення та закупівля літератури у букіністів. Невелику допомогу надав Держфонд СРСР ( протягом 1943 – 1948 років).
    В кінці 40-х років фонд бібліотеки становив 26 (!) тис. екземплярів.
У 60-70 роках ХХ століття змінюється освітній і культурний рівень навчального закладу. На той час бібліотека отримувала значні асигнування на комплектування фонду. Щомісячно одержували книги з Запорізького бібколектору та галузеві підручники з методичного центру, мали достатньо коштів на передплату періодичних видань.
   Немає ніяких відомостей про те, хто був бібліотекарем у цей період, але відомо, що у штаті бібліотеки було тоді 4 працівники. Фонд бібліотеки налічував близько 40 тис. примірників (відповідно до інвентарних книг).
Довідка: 1972 рік – технікум перемістився у нове приміщення.
   Бібліотека розташувалась на першому поверсі приміщення технікуму. Його площа 224м2. У бібліотеці розмістились два зали: абонемент і читальна зала.
Бібліотека технікуму, як і технікум, завжди була підпорядкована тій ідеології, що й держава, але бібліотечне призначення – виховувати загальнолюдські цінності, що означає, крім ідеологічної пропаганди, пропагувати між своїми читачами шедеври літератури, доносити до їхніх сердець правду про минуле й сучасне.
   Події 70 – 80 – х років диктували основні напрями роботи в бібліотеці. А саме… Комплектування бібліотечних фондів здійснювалось згідно із завданнями, викладеними в Постанові ЦК КПРС і колегії Міністерства культури УРСР “Про становище і засоби по покращенню комплектування бібліотечних фондів державних масових бібліотек” і завданням наміченим ХХУІІ з’їздом КПРС та ХХУІІ з’їздом КП України на двадцяту п’ятирічку, відповідно до єдиного профілю комплектування бібліотечних фондів сільськогосподарських бібліотек.
  З 1970 по 1980 роки в бібліотеці працювали:
Жукова Зінаїда Олексіївна
Зяблова Ніна Федорівна
Бойко Людмила Василівна
Кісіль Любов Миколаївна
Малихіна Валентина Михайлівна
Молокова Ольга Іванівна
З 1990 по 2009 роки в бібліотеці працювали:
Хода Любов Миколаївна
Замулінська Людмила Василівна
Свіргун Валентина Дмитрівна
Кавун Світлана Миколаївна
Мануїлова Антоніна Євгенівна
Філанова Валентина Іванівна.

   Бібліотекарі коледжу працюють одночасно у традиційному та новітньому інформаційному просторі. Вони набувають нових знань, вмінь і навичок, розширюють комунікативні зв’язки. Також навчають користувачів інформаційній культурі та раціональному пошуку необхідної інформації.