Літературне знайомство

  • Печать

Творчий та життєвий шлях видатної поетеси сучасної України – Ліни Костенко «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох»

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

  Такими ось рядками хочеться розпочати нашу зустріч, наше знайомство з талановитою поетесою, прозаїком і громадським діячем – Ліною Василівною Костенко. Кажуть, що талант, якщо він є — то проявляється в усьому. Це ж можна сказати і про геніальність поетеси, нашої сучасниці, якій 19 березня виповниться 90 років від дня народження.

  Головна поетеса сучасної України – Ліна Костенко є автором понад 15 поетичних збірок, роману «Записки українського сумашедшого». За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» удостоєна державної премії імені Тараса Шевченко. Вона щира і безкомпромісна, вона захоплює читачів вольовим характером. У молодості категорично відмовлялася друкувати нову збірку, якщо її просили забрати хоча б один вірш. І так само впевнено вона давала ляпас директору філармонії, коли той заборонив співакам виконувати її твори. Не сприймає вона і хвалебних од від влади. Коли Віктор Ющенко хотів вручити їй орден Героя України, відмовилася, мотивуючи, що публічної біжутерії не носить.

  За таку позицію її і люблять. Такий характер гартувався змалечку. Батька, як ворога народу, вислали у сталінські табори. Потім 11-річна Ліна пережила страхіття Другої світової війни. Після закінчення інституту, здавалося, що літературна кар’єра стрімко злетить, однак уже після виходу двох збірок, їй раптово почнуть ставити палиці в колеса.

  Радянська влада одразу помітить упевнену інтонацію та вольовий тон. Цього допустити не могли і її критикували за формалістичні викрутаси зі словом, викликали на виховні бесіди, а вона і далі не поступалась. В 1965 році Костенко підписували лист-протест проти арештів української інтелігенції. Писала лист на захист Вячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших вчинків, які засвідчували її активну громадську позицію. Ліна Василівна жодного разу не пошкодувала, що обрала саме таку долю.

Відео-ролик
https://youtu.be/lLNXGU-Fbqw, https://youtu.be/Y6e_9jrmyt4

  Нескореність видатної української поетеси перед тоталітаризмом – це її людський подвиг. Залишаючись нескореною, вона зберігала не тільки власну честь і гідність, а й честь рідної літератури.

  Коли радянські війська ввійшли в Чехословаччину, вона єдина зі Спілки письменників виступила із засудженням. За таку витівку її не заарештували, але про видання своїх творів можна було забути на довгі 16 років. На роботу неможливо було влаштуватися, гонорарів не було, а на руках двоє дітей.

  Справжній переполох наробив роман у віршах «Маруся Чурай». Твір редагуватимуть аж шість років. Та навіть у м’якій палітурці й на газетному папері він став раритетом. Коли ж вийшов у подарунковому виданні, за романом у книгарнях стояла черга.

  Значення поезій Ліни Костенко для сучасних українців багато в чому схоже на значення пісень головної героїні її роману – Марусі Чурай. Адже обидві вони поетеси, і без перебільшення – серце нації. І якщо в добу Хмельниччини козаки йшли в бій за Україну з піснями Марусі на вустах, то сьогодні в поезіях Ліни Василівни ми знаходимо і втіху, і пораду, і натхнення, і духовну велич, і крила… А зараз прослухайте вірш з роману «Маруся Чурай».

Фрагмент вірша з роману «Маруся Чурай»
https://youtu.be/olA_7P4Rt3c

Відео-ролик «5 фактів з життя Л.Костенко»
https://youtu.be/E2SldjBE02k


  У творах поетеси улюбленим мотивом можна вважати тему історичної пам’яті, яка нерозривно пов’язана з категоріями «батьківщина» та «духовність». В її поезіях нечасто зустрічаються слова «Україна» і «Батьківщина». Проте майже у всіх її творах, за винятком глибоко інтимних, відчутно пульсують думки і почуття патріотичного змісту.

  Поетеса не просто згадує минуле або пише про сьогодення. Вона намагається примусити замислитись сучасних українців про те, якою повинна бути справді незалежна держава, як треба ставитися до рідної мови, традицій, чи повинні шанувати й пам’ятати ми власних героїв. Особливо важливого значення набувають її твори сьогодні, коли наша країна переживає нелегкі часи – йде війна за справжню незалежність рідної землі.

Відео «Небачене побачено»
https://youtu.be/6yhPegcT5o8

  Не дивлячись на свій поважний вік, поетеса не мовчить, а реагує на події так як робила завжди – звертається до українців своїми поезіями, які надають наснаги й мужності всім нам.

  Взагалі, кожне спілкування з творчістю Ліни Костенко – це завжди важливий урок, на якому навчаєшся речам простим і мудрим. Вона філософськи осмислює зміст життєвих проблем, розкриває найсуттєвіші почуття людини, її неповторність, її складність, суперечливість і красу. Щоб зрозуміти її поезію треба самому її читати.

  І слова її настільки щирі, емоційні, точні, що здатні відобразити найтонші порухи людської душі. Поетеса не просто дає поради читачам, як жити в цьому світі, а запрошує до роздумів над тим, що спотворює душу, що нищить життя. І тому невипадково, що поезія пані Ліни давно розібрана на мільйони цитат і навіть заспівана. Поетеса незримо багатьом допомагає не здаватися і просто ставати добрішими.
Для вас прозвучать вірші «Подаруй мені доле», «Шипшина» та «Двори стоять у хуртовині айстр».

Вірші «Подаруй мені доле», «Шипшина» та «Двори стоять у хуртовині айстр»
https://youtu.be/z-6R4TklyW4, https://youtu.be/mR11OpJ6lFA, https://youtu.be/GbeGXBcDBnk

  Згадуючи поетичні твори Ліни Костенко, не можна пройти повз її перлину – інтимну лірику. Вона просто пронизана мотивом любові як прекрасної стихії ніжності й осяяння душі.

  Кохання в ліриці Ліни Костенко – це симфонія почуттів. Свято. Полон. Шаленство. Наслання. Хвороба. Сон. Чаклунство… Це самозреченість і відчай, втіха і смуток, беззахисність і сила, безмежжя ніжності, викликаною співзвучністю двох душ, які озиваються одна одній.

  Другим чоловіком Ліни Костенко був Василь Васильович Цвіркунов, який народився в запорізьких степах, неподалік Гуляйполя, працював директором кіностудії ім. Довженко, деканом, професором, академіком Академії мистецтв. Ліна Василівна дуже любила його і називала «Чоловік з обличчям єдино-коханого», він був лицар за своєю суттю, шляхетним, справедливим і дуже добрим.

Пісня «В пустелі сизих вечорів»
https://youtu.be/q3VNQG94cHo

  Лірична героїня любовної лірики Ліни Костенко – не емансипована жінка кінця ХХ віку. Вона – немовби із минулого століття. Для неї любов – явище духовно піднесене. Це не старомодність, не занудство, а глибоке розуміння святості почуття. Можливо, саме тому, багато поезій інтимної лірики стали піснями.

Пісня на слова Л.Костенко «Поїзд у Варшаву»
https://youtu.be/54xzXxdTviM

  Ім’я Ліни Костенко відомо далеко за межами України. ЇЇ твори перекладені російською, англійською, французькою, німецькою, італійською, португальською та всіма мовами Східної Європи.

  Ліна Костенко – беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитись правді в очі й казати категоричне «НІ» підлості, брехні, зрадництву. ЇЇ поезія - це позиція, вчинок.

  Вона є почесним професором Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Лауреат Шевченківської премії та премій Фундації Антоновичів (США), імені Петрарки (Італія), імені Олени Теліги.

  Але, звичайно, найбільше люблять її саме українці. До дня народження улюбленої поетеси у соціальних мережах влаштували «поетичний флешмоб», де цитували її вірші.

https://youtu.be/Ba5dBP9v-Xs