Музей коледжу

 

Музей історії Ногайського коледжу – осередок освіти і виховання студентської молоді

Без пам`яті – нема історії,
Без історії – нема культури,
Без культури – нема духовності,
Без духовності – нема виховання,
Без виховання – нема Людини,
Без Людини – нема Народу!

    Серед завдань, що постають перед сучасною освітою є розвиток музейної справи. Музей при навчальному закладі є осередком освіти і виховання, який сприяє розвитку у студентської молоді національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпечення духовної єдності поколінь.
    У Ногайському коледжі ТДАТУ створено музей історії коледжу, засновником якого був викладач історії Балута Микола Іванович. Завдяки підтримці колишніх директорів Янакаєва А.Т., Папу В.В., Косенчука Л.М. та сьогоднішнього директора Шкіндера В.С. робота по збиранню історичних матеріалів не зупиняється протягом багатьох років.
    Сьогодні до пошукової роботи залучено весь педагогічний і студентський колективи. В музеї зібрані оригінальні документи та копії архівних матеріалів, відтворено ілюстративний матеріал про становлення і розвиток навчального закладу, працю колишніх педагогів, що працювали тут у різні часи та славетних випускників навчального закладу.
     Експозиція музею складається з семи розділів:
- «Гортаючи сторінки минулого»;
- «Утворення радгоспу – технікуму 1924-1939рр.»;
- Вони воювали за Вітчизну;
- За покликом серця;
- 50-80-ті роки в історії технікуму;
- Наші здобутки;
- Ногайський коледж сьогодні.
    Експозиція першого розділу, «Гортаючи сторінки минулого», знайомить студентів із історією навчального закладу з 1921 року. Тут виставлено матеріали, які розповідають про історію заснування коледжу, документи, фотографії перших директорів, студентів, викладачів.
     Центральне місце в музеї займає експозиція, яка присвячена Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.). На стендах фотографії викладачів та співробітників навчального закладу Богуславського Я.П.,Лядського Б.Г., Лазебного М.Т. , Вивюрського І.Я., Балути Н.І., а також випускників коледжу Сидоренко Н.В., Крота В.І., Тутова В.І., Устинкіна І.П., Ходуса П.Д., Яковенко Г.Н., які приймали участь у бойових діях.
    Юних істориків, тоді ще Ногайського радгоспу-технікуму, зацікавили подвиги 18-літніх юнаків нашого краю, які приймали участь в боях за Вітебськ, Смоленськ та визволяли Білорусію в складі Першої штурмової інженерно – саперної бригади. Ця робота проводилась під керівництвом викладача історії Гешевої О.С.
    Студенти дізналися, що в складі Першої штурмової інженерно-саперної Смоленської Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова комсомольської бригади резерва Верховного головнокомандування були і наші земляки Іван Громак та Іван Гавриленко. Вони і стали ініціаторами пошуку тих, хто залишився в живих.
     На листи студентів - краєзнавців відгукнулися учасники Комсомольської штурмової бригади. Виникла ідея організувати зустріч.
     13 листопада 1983 року на базі навчального закладу відбулася зустріч ветеранів Першої Комсомольської штурмової бригади на якій комісар бригади Володимир Пилипович Гусаров розповів студентам та викладачам, що з 30 травня 1943р. Ставка Верховного Головнокомандування наказала сформувати перші штурмові інженерно- саперні бригади резерву Верховного Головнокомандування, які призначалися для прориву потужних укріплених ворожих смуг. Структурно таке з'єднання складалося з командування, штабу, рот інженерної розвідки та управління, п'яти штурмових інженерно - саперних батальйонів, роти собак міношукачів. Всі солдати були у віці від 18 до 40 років.
     Бойове спорядження солдатів штурмових підрозділів складалося з звичайної сталевої каски і сталевого нагрудника, яке не пробивалось кулями і дрібними осколками. Цей панцир солдати зазвичай одягали на ватник, який служив додатковим амортизатором, незважаючи на те, що у нагрудника з внутрішньої сторони була спеціальна підкладка. Одна з таких сталевих касок та нагрудник зберігаються в експозиції музею.
Володимир Пилипович згадував, що у звичайні бої бригаду не посилали, а тільки тоді, коли танки та піхота були безсилі, коли необхідно було проявити мужність і героїзм. Після визволення Смоленської землі бригаді була присвоєна назва «Смоленська» та вручено орден бойового Червоного Прапору.
Про подвиги та героїзм славної Комсомольської штурмової бригади писали фронтові газети, складались пісні. В пісні про Комсомольський полк є такі рядки:

« Боевой народ из Запорожья
В бой идет за Родину свою
Знай, фашист, саперу нет преграды
Комсомольца пулей не возьмешь.»

      Юнаки-добровольці наспівували цю пісню з гордістю. Іван Громак, наш земляк, теж був учасником Комсомольської штурмової бригади. З його іменем пов’язано багато публікацій у пресі. В книзі А.Авраменка «Прометеєві діти» є стаття «Той, хто помстився за Зою». В бою під Смоленськом І.Громак майже не загинув, вижив, довго не знав, що нагороджений орденом Червоного Прапору. Не знав він і того, що О.Твардовський у 1943 році уславив його подвиги прекрасними віршами. І.Г. Громак - учасник параду Перемоги у Москві. Нагороди знайшли героя вже набагато пізніше.
     Зібранні в музеї документи й предмети зберігають пам'ять минулого, передають естафету молодим, підтримують і розвивають зв'язок років і поколінь. Щорічно у вересні проводяться ознайомлюючи екскурсії для першокурсників. Музей став центром пошукової роботи студентів коледжу, яка сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу, а також надає можливість поповнити експозиційні фонди музею. 
   Великий розділ музею присвячений сьогоденню. Це фотоальбоми, буклети, реферати, газети в яких висвітлюються досягнення колективу у навчанні, спорті на виробництві. Проводяться зустрічі з випускниками минулих років.
    Важливим напрямом роботи активу музею є співпраця з районним краєзнавчим музеєм та місцевими краєзнавцями. 
    Багаторічну плідну роботу музею відзначено грамотою районного відділу культури і туризму Приморської райдержадміністрації Запорізької області.

    У регіональному огляді – конкурсі «Кращий музей навчального закладу» серед колективів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації Запорізької, Херсонської областей та АР Крим музей історії коледжу зайняв ІІ місце.
    Адміністрація коледжу запрошує усіх бажаючих відвідати наш музей. Екскурсоводи детально ознайомлять відвідувачів з його експозиціями.

С. Рязанцева, Н. Хлівна